У “ХІМІЧНІЙ ВІЙНІ” ШКІДНИКИ ВИЖИВУТЬ, А ЛЮДИ – НІ!

11 березня 2019 року Верховною Радою України зареєстрований проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення  регламенту державних випробувань і застосування пестицидів, з метою недопущення негативного впливу пестицидів, у тому числі стійких органічних забруднювачів, на здоров’я людей та об’єкти навколишнього природного середовища».

Автор законопроекту - народний депутат Олег Недава, прокоментував актуальність його прийняття.

Щодня люди виходять на боротьбу зі шкідниками і бур’янами, використовуючи для цього токсичні речовини, які отруюють природу. Негативні наслідки «хімічної війни» проти комах і рослин повертаються до нас бумерангом. За даними ВОЗ у світі щорічно нараховується понад 1,5 млн. випадків отруєнь людей тільки зареєстрованими пестицидами.

Так, препарат "Примекстра голд", який використовується для знищення бур’янів, містись атразин. Доведено, що вживання вагітними питної води, забрудненої цією речовиною, призводить до зменшення на 4 см розмірів черепа у новонароджених порівняно зі здоровими дітьми та відхилень у розвитку. А в земноводних, які живуть у водоймах, забруднених атразином, змінюється стать.  Препарат вже 15 років заборонений у країнах Євросоюзу, проте, Україна залишається найбільшим у світі його імпортером.

З цього року у Німеччині заборонено використання піметрозину, тіраму і диквату - діючих речовин, які є складовими 18 пестицидів, що використовують для обробки посівів ріпаку, картоплі та овочів. З 31 січня 2020 року цю продукцію, не можна продавати на ринках ЄС, але можна – в Україні.

На жаль, сучасні сільськогосподарські технології вимагають широкого використання пестицидів та агрохімікатів. Масштаби їх застосування вражають:  понад 300 діючих речовин, близько 400 препаративних форм на площах понад 40 млн. га в кількості понад 36 тис. тон.

Попри те, що пестициди створюють значне навантаження на навколишнє природне середовище і негативно впливають на здоров'я людей, за оцінками Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО), у найближчій перспективі зростання виробництва продовольства на 80% буде забезпечуватися саме за рахунок їх використання для підвищення врожайності сільськогосподарських культур та розширення їх площ посівів.

Тож системний моніторинг функціональних порушень в організмі людини, викликаних впливом пестицидів, насамперед, тих, що виявляють характеристики стійких органічних забруднювачів, має стати базовою складовою заходів щодо збереження генофонду нації.

Водночас, необхідно розробити та ввести в дію гранично допустимі рівні залишкової кількості пестицидів (метаболітів) у продуктах харчування і питній воді, а також ввести маркування харчових продуктів щодо наявності їх або відсутності.

Найбільш токсичні для людини, а також здатні довго залишатися в навколишньому природному середовищі пестициди мають бути забороненими.

Інший бік проблеми  - накопичення хімічних речовин пестицидів в навколишньому природному середовищі, зокрема у водних об'єктах.

Адже Україна, попри ратифікацію Стокгольмської конвенції 2001 року, продовжує використовувати хімікати, які містять стійкі органічні забруднювачі, заборонені цим міжнародним договором.

У цьому контексті першочерговим завданням є перегляд, удосконалення й посилення вимог до організації і здійснення державних випробувань пестицидів.

Слід відзначити, що на стадії державних випробувань має проводитись й наукова регламентація безпечних рівнів залишків пестицидів у воді. Сучасний асортимент пестицидів відрізняється саме наявністю елементів з високою стійкістю в об'єктах довкілля, тому це чи не єдиний дієвий спосіб зменшення негативного впливу пестицидів на здоров'я населення.

Перелік пріоритетних пестицидів для контролю в питній воді для країн ЄС дещо відрізняється від українського, але підхід до його визначення однаковий – запобігання імунотоксичній дії хімікатів та ендокринним порушенням.

Це дуже важливо. Оскільки, більшість речовин, спроможні викликати імунодефіцит і підвищувати чутливість організму до збудників інфекційних хвороб, а також впливати на залози внутрішньої секреції. Зокрема, на щитовидну та надниркові залози, що викликає порушення балансу статевих гормонів. Як наслідок, можуть виникати розлад функції статевої сфери, порушення розвитку дитячого організму, остеопороз та передпухлинний стан.

Потрапляючи у водні об’єкти, пестициди можуть включатися у складні цикли. Водоплаваюча птиця, риби, водні рослини та мул можуть накопичувати їх у значній кількості. Крім того, під час загибелі флори і фауни буде відбуватися вторинне забруднення водного об’єкту.

Враховуючи складність досліджень шкідливого впливу пестицидів на довкілля та здоров'я людини, державні випробування повинні здійснювати тільки наукові установи, які мають необхідний технологічний рівень та спеціалістів відповідного профілю й кваліфікації. Крім того, мають бути розроблені відповідні гігієнічні регламенти та нормативи, санітарні норми та правила застосування таких агрохімікатів.

Важливим аспектом є утилізація токсичних речовин та тари з-під них, яку в Україні переробляють та повторно використовують. Інколи, навіть, для виробництва дитячих іграшок. Відповідальність за недбалість у цих процесах мають нести суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність пов’язану з пестицидами і агрохімікатами.

Прийняття нового удосконаленого порядку проведення державних випробувань врегулює неточності, які  існують у процедурі на даний час, та розширить категорії препаратів, за якими в обов’язкому порядку повинні здійснюватися державні випробування.  Головне, що новий порядок унеможливить завезення, ніби то для проведення досліджень,  партій незареєстрованих в Україні пестицидів і використання яких складно проконтролювати. З цією метою пропонується використовувати «дослідні зразки», у обсягах які необхідні для проведення досліджень за державними випробуваннями. Їх ввезення та вироблення буде чітко регламентуватися Програмою державних випробувань.

Сьогодні ми маємо дилему: нам хочеться споживати екологічно чисту продукцію, але «нагодувати» усіх без застосування інтенсивних агротехнологій  практично не можливо. Ця тенденція збережеться і в майбутньому, оскільки застосування пестицидів, порівняно з іншими засобами захисту від шкідливих організмів, забезпечує його високу біологічну і економічну ефективність.

Тож єдиний варіант зменшення екологічних ризиків - суворе регулювання і контроль у сфері дослідження небезпечності пестицидів та поводження з ними.

Comments are closed.